в означеннях
Тлумачення, значення слова «зітхнути»:

ЗІТХНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до зітхати 1. Дух забило Оксані в грудях, очі засяяли, насилу зітхнула: важко, гаряче (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 183); Згадавши, чого він тут [у лісі], Гнат важко зітхнув (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 36); Мати нічого не відповіла, тільки глибоко зітхнула (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 330);  * Образно. Зітхнуть поля всі подихом одним, Гілля на липах оживе дебеле (Максим Рильський, III, 1961, 184).
 Вільне (полегшено, щасливо і т. ін.) зітхнути — відчути полегшення, звільнившись від турбот, тривоги і т. ін. Дайте-бо, дайте зітхнути Вільно, щасливо — хоть раз, Серцем від мук оддихнути, Збутись щоденних образ! (Павло Грабовський, I, 1959, 53); Полегшено зітхнули галичанські села, коли в незабутньому 1920 році, мов буремний вихор, залетіла в сонячному блиску табель, в маєві червоних прапорів звитяжна кіннота Будьонного, женучи панську шляхту на Варшаву (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 7).

2. розм., рідко. Те саме, що перепочити. — Як Харків? Як мої знайомі? Трамвай, як завжди? Вічна путь. А я працюю у шахткомі і навіть ніколи зітхнуть... (Володимир Сосюра, I, 1957, 338); Дати зітхнути коневі.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 580.

Коментарі (0)