в означеннях
Тлумачення, значення слова «зяючий»:

ЗЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до зяяти. Зяючі отвори вікон з багристими зблисками на уцілілих де-не-де шибках мовчазно і загадково дивилися на озброєних незнайомих людей, що заповнили подвір'я (Олесь Гончар, III, 1959, 136); У зяючій рані, що густо сочилася кров'ю, він [лікар] побачив перебиту кістку і рвані пасма синюватого сухожилля (Василь Кучер, Голод, 1961, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 744.

Коментарі (0)