в означеннях
Тлумачення, значення слова «злагодити»:

ЗЛАГОДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.

1. Зробити, змайструвати що-небудь. Грицько, що тим часом успів уже злагодити собі з паперу машкару й розмалювати її чорнилом, начепивши її собі на лице, тихо вилазив на чотирьох з-під печі (Степан Васильченко, I, 1959, 120);
//  також з інфін. Зварити, спекти і т. ін.; приготувати (страву). Пані Олімпія добре знала, що Гапка бреше, що вона не для себе злагодила оцю каву (Іван Франко, VII, 1951, 29); Злагодив [тато] їсти і знов у клуню (Павло Грабовський, I, 1959, 332).

2. Зробити придатним для використання; підготувати. Я страшенно перевтомлений, щодня сидів за столом годин 10—12, за оповідання нове не мав часу взятися, щоб злагодити його до друку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 387); Велівши потай злагодити легенького баркасика, Костянтин казав одного вечора своїм людям підплисти на ньому до того саду й чекати (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 137).

3. діал. Пом'якшити. Може, йому удасться.. потішити її, злагодити хоть своєю щирістю острий засуд громади!.. (Іван Франко, VI, 1951, 55).

4. діал. Уладнати (справу). — Нічого, ми це злагодимо, заприятелюємо, ще, може, й поберемося [з Ольгою], — ласкаво жартував учитель (Яків Качура, II, 1958, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 584.

Коментарі (0)