в означеннях
Тлумачення, значення слова «зламатися»:

ЗЛАМАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. тільки 3 ос. Розпастися, розлетітися на частини, куски; зруйнуватися. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі (Панас Мирний, IV, 1955, 16); Де ж олівець?.. Ага! Ось він, нікчемний... і жбурнув так, що він зламався (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 410).

2. тільки 3 ос. Втратити порядок, стрункість розташування. Стрій зламався. Моряки підходять до комітетчика (Олександр Корнійчук, I, 1955, 43).

3. перен., розм. Втратити силу, енергію, волю, знесилитися фізично або морально. Занадто вже дорожить вона почуттям власної гідності, занадто вже вона горда, щоб зламатися і дозволити комусь, хоч би й найближчому, найріднішому, взяти на себе її провину (Яків Баш, Надія, 1960, 162); Ні, він не зламався. Він тільки не помічав уже самого себе (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 77).

4. перен. Зруйнуватися, зникнути (про що-небудь традиційне, звичне, усталене). Вірю я в правду свого ідеалу, і коли б я тую віру зламала, віра б зламалась у власне життя (Леся Українка, I, 1951, 271); Вона, дружба, пройшла випробування часом, не зламалась у ті роки (Радянська Україна, 4.II 1961, 3).

5. тільки 3 ос. Вигнутися під кутом, змінивши звичайний вигляд, попередній контур. За хуторами дорога зламалась коліном і повилась на Щербанівку (Андрій Головко, II, 1957, 10); Красиві уста [Зіни] зламались і сховалися під хусткою (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 49); Брови її жалісно зламалися і полізли угору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 231);
//  фіз. Заломитися (про світлові промені). Оранжевим сяйвом блиснув кулон. В ньому зламався промінь сонця (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 104).

6. тільки 3 ос., перен. Змінитися (про тембр і діапазон чоловічого голосу);
//  Стати переривистим (про голос), її приємний грудний голос був не той, він ніби зламався і звучав не так упевнено й чітко (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 586.

Коментарі (0)