в означеннях
Тлумачення, значення слова «златоглав»:

ЗЛАТОГЛА́В, у, чол., заст., поет. Тканина, вироблена з шовку і золотої канителі; парча. Біля нього стояв низький товстий грек з лисою головою у перепоясаній багряній туніці. І лямівка туніки, і плащ із златоглаву аж горіли від самоцвітів (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 165);
//  Одяг, вбрання, виготовлені з цієї тканини. Богдан Хмельницький повів по майдану очима; біля столу стояла дуже ошатна старшина, вигуляна по зимовниках, по хуторах, одягнута в златоглави, підперезана персидськими поясами (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 259);  * Образно. [Лісовик:] Стара верба, смутна береза навіть у златоглави й кармазини вбрались на свято осені (Леся Українка, III, 1952, 244).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 587.

Коментарі (0)