ЗЛАТОТКА́НИЙ, а, е, заст., поет. Золототканий. Тихо в таборі. Обличчя червонить вогонь. Генеральський златотканий на ньому [командирові] погон (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 79).
ЗЛАТОТКА́НИЙ, а, е, заст., поет. Золототканий. Тихо в таборі. Обличчя червонить вогонь. Генеральський златотканий на ньому [командирові] погон (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 79).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 588.