в означеннях
Тлумачення, значення слова «зле»:

ЗЛЕ, присл.

1. Погано, недобре. Віз перевернеш, сніп зле зв'яжеш — Три шкіри спустять гайдуки (Іван Франко, X, 1954, 267); [Бабуся:] Хай занадто не белькоче [Індик], Крил без толку не волоче, Бо розсердиться Ведмідь, І скінчиться зле обід (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 488).

2. Сердито, із злом.  * Образно. З хутора, з-під ожередів соломи часто й зле гавкали кулемети (Андрій Головко, I, 1957, 64).

3. у знач. ім. зле, злого, сер., рідко. Те саме, що зло 1 1. [Кнур:] Хіба ж я чого лихого їй жадав, хіба ж я зле замишляв? Я ж хотів, як краще... (Панас Мирний, V, 1955, 84); — Вчора звів одного на зле, сьогодні другого, завтра третього (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 465).

4. у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про несприятливі, погані умови, обставини життя і т. ін. — Чи хутко поїдемо звідси? — питався він. — А хіба що? — Як собі хочете, а мені тут зле (Юрій Смолич, I, 1958, 84); — Йому не вгодиш; переступи — зле, не доступи — зле; все бісом дивиться! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29).

5. у знач. присудк. сл., кому. Про поганий фізичний або моральний стан людини. Я стаю на хвилинку, щоб тільки перекласти шинку на другу руку, і відчуваю раптом, що мені зле (Іван Микитенко, II, 1957, 120).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 588.

Коментарі (0)