в означеннях
Тлумачення, значення слова «злісний»:

ЗЛІСНИЙ 1, а, е.

1. Сповнений зла, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). І здається він [диверсант] в цих неосяжних тайгових нетрях крихітним загнаним звірком і одночасно сильним і злісним ворогом (Олександр Довженко, I, 1958, 103);
//  Який виражає злість. [Антей:] Ох, якби мав я силу тебе від серця одірвати геть і кинути мов гадину отрутну римлянам тим під ноги! [Неріса: (з коротким, злісним сміхом):] Ти не можеш? (Леся Українка, III, 1952, 445); На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти (Олесь Гончар, III, 1959, 29);
//  Сповнений злості. Коли тепер несуть радіограми З-за океану злісну клевету, — Ми знаємо, що Маяковський з нами За нашу мирну бореться мету (Максим Рильський, III, 1961, 62).

2. Свідомо несумлінний; упертий. Ще один рішучий захід мав у запасі Рідкодуб. Це арешт злісних приховувальників хліба (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 195).
Злісний банкрут див. банкрут.

3. Який завдає шкоди; шкідливий, небезпечний. У рисовому господарстві дуже злісними бур'янами є просянки (Хлібороб України, 9, 1966, 5); Найбільш злісні шкідники цієї пшениці — гессенська муха і шведська муха (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 595.

Коментарі (0)

ЗЛІСНИЙ 2, ного, чол., діал. Лісник. Знає [Іван], що в лісі блукає стукіт сокири, але дарма шукати його. Навіть злісний не може впіймати, бо він є скрізь і ніде (Петро Колесник, Терен.., 1959, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 595.

Коментарі (0)