в означеннях
Тлумачення, значення слова «злість»:

ЗЛІСТЬ, злості, жін.

1. Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). Було й так, що пан.. бив [хлопця].. Гірко прийшлося хлопцеві таке життя, злість накипіла в молодому серці (Панас Мирний, I, 1949, 261); Тимко стояв, знявши картуза, і чорна грудка злості на брата розтавала у його серці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349).

2. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Вона замітала горниці й кидала стільцями од злості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 78); Він заговорив роздратовано, із злістю: — Вже донесли (Олесь Донченко, V, 1957, 555).
Злість бере (брала, взяла, забирає і т. ін.) — те саме, що Зло бере (брало, взяло, забирає і т. ін.) (див. зло 1). Навіть злість брала, що Іван так побивається дуже за нею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Починала забирати злість. Скільки роботи, а воно [сонце], як нарочищо, світить (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 14); Зганяти (згонити, зігнати, зогнити) злість див. зганяти; Зривати (зірвати) свою злість див. зривати; Ковтати злість див. ковтати; На злість — те саме, що На зло (диз. зло 1). Молоді й посивілі Карнавалять на. вулиці там [у Севільї]: Не тому, що безжурне дозвілля, А навмисне — на злість ворогам! (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 11); Як (наче і т. ін.) на злість — те саме, що Як (наче і т. ін.) на зло (див. зло 1). Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка, V, 1956, 323).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 595.

Коментарі (0)