в означеннях
Тлумачення, значення слова «злягати»:

ЗЛЯГАТИ, аю, аєш, недок., ЗЛЯГТИ, зляжу, зляжеш, док.

1. розм. Те саме, що лягати 1. Марина злягала на своєму рипучому тапчані в кутку під чорними образами і, позираючи на заплакані шибки, стогнала: — Слаба я... Не переживу цю зиму (Роман Іваничук, Не рубайте.., 1961, 95); [Руфін:] Я прошу вас, друзі, ходім в трикліпіум. Злягти я мушу, бо щось не встою (Леся Українка, II, 1951, 393); Володька визирнув у вікно і секунду послухав під дверима, злігши долі на живіт (Юрій Смолич, II, 1958, 101).

2. на що. Спиратися на яку-небудь опору, обпиратися об щось. Піщани тільки забачили свою «молоду» ззаду, ..коли вона вилазила з пишного ридвана та сунула в горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок (Панас Мирний, I, 1949, 195); Він грудьми злягає на стіл і їсть мого батька.. очима (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 171); Роман зайняв місце коло вікна і, злігши плечима на етіну, став пильно вглядатися, що робиться надворі (Олесь Гончар, III, 1959, 152); Внучка стомилася бігати, злягла ручками і голівкою бабусі на коліна (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 169).

3. тільки док. Захворівши, лягти у постіль; занедужати. — Що ми робитимемо, доню! От довелось мені злягти саме в жнива… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Ярина після багатьох днів хвороби одужала, але незабаром знову злягла і то дуже важко (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 100); Пішли по селу чутки та розмови, ..батько до серця все те приймав.. й притьмом зліг (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 130).

4. тільки 3 ос., розм. Осідати, ущільнюючись під дією чого-небудь. Покрівля, правда, старувата, злягла, зеленим мохом узялася на північному причілку (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 387).

5. перен. Затихати, вщухати (про звуки, явища природи і т. ін.). Чути було, як поволі злягає тупіт ніг, як все тихше і тихше риплять вози (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 41); Вітер зліг, і дзвінко лунали на морозі веселі голоси (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 596).

6. тільки док., діал. Розродитися. Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 75).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 608.

Коментарі (0)