в означеннях
Тлумачення, значення слова «злодій»:

ЗЛОДІЙ, я, чол.

1. Той, хто займається злодійством. Брат Соловейків злодій: украв сивого вола в Кайдаша та і загнав на злодійський ярмарок у Жашків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 11); Стріляв ..папа в злодіїв, що залізли крізь вікно і винесли з дому геть чисто всю одежу (Юрій Смолич, II, 1958, 14);  * У порівняннях. Я той самий, котрого ви років п'ять тому назад боялись, як злодія, мало не розбійника... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450);
//  Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. Не розбігається [гурт овець] одно туди, друге сюди, так, як рогата худоба. А все купою. Г-ге! А медвідь, злодій, тілько й чекає на те (Іван Франко, IV, 1950, 25); Хитруватий злодій-лис Лантух гречки тихо вніс (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 72).

2. Зрадник, злочинець. Не спиться вам, парламентські витії, Масні злодії, в орденах кати (Максим Рильський, III, 1961, 71).
Кишеньковий злодій див. кишеньковий; На злодієві шапка горить див. шапка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 599.

Коментарі (0)