в означеннях
Тлумачення, значення слова «злодійкуватий»:

ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ, а, е. Схильний до злодійства; нечесний, хитрий. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (Степан Васильченко, II, 1959, 467); Ось тут виріс найбільший сонях, з головою завбільшки з миску. Та злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння (Олесь Донченко, IV, 1957, 49);
//  Який виражає схильність до злодійства, нечесність, хитрість. Злодійкувате його обличчя уперто схилилося вниз (Степан Васильченко, I, 1959, 342); — О, і ти вже встала! — вигукнув Єгипта і, наче вмившись своєю злодійкуватою усмішкою, справді відступився, дав дівчині місце біля умивальника (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 258); Трохи згодом до Оксани прибіг Павло Лущик, молодий, плечистий, з темними злодійкуватими очима парубок (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 600.

Коментарі (0)