в означеннях
Тлумачення, значення слова «злинати»:

ЗЛИНАТИ, аю, аєш, недок., ЗЛИНУТИ, ну, неш, док.

1. Злітати, підніматися вгору, в повітря. Голубок злинув під небо та й прилетів додому (Українські народні казки, 1951, 78); Ой злетів він попід хмари, злинув вище хмар, Дивувались тому диву люди (Максим Рильський, III, 1961, 210);  * Образно. Гості підхопили пісню. Срібний дискант Мілі злинув над чоловічими й жіночими голосами (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 100);
//  Злітаючи, покидати яке-небудь місце. Очерет гнучкий шелеснув Геть понад водою; Пташка свиснула у йому Й злинула (Борис Грінченко, I, 1963, 29); З-під дуба повільно злинули качки, полетіли низом над водяною рівниною (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 101).

2. Переставати існувати; зникати. За ніччю ранок настає, Злинає чорна хмара (Павло Грабовський, I, 1959, 415);
//  Проходити, минати. Чудова ніч тиха злинула, крилата, розвіявся запах, і зір блиск поблід (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 148).
 Злинути в повітря — вибухнути. Кинула [Орися] факлю [факел] в бочку з порохом... Сяйнула блискавка, саме пекло розверзлося... «Орлине гніздо».. злинуло в повітря (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 92).

3. Летячи, плавно спускатися куди-небудь. Злинуло нічної пори [янголятко].. та й ну ж шкоду робити (Лесь Мартович, Тв., 1954, 462); Із неба злинув Серафим зорею, Наметом засіяли крила білі (Леся Українка, I, 1951, 420);
//  перен. З'являтися несподівано, раптово. — Раю мій прекрасний! радощі мої! — промовив Улас і почутив, що на його серце злинуло щастя, злинула любов, солодка, пахуча, як південна рожа (Нечуй-Левицький, III, 1956, 301).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 593.

Коментарі (0)