ЗЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗЛИТИ, зіллю, зіллєш і ЗІЛЛЯТИ, зіллю, зіллєш, рідко зілляю, зілляєш, док., перех.
1. Виливати з різних посудин в одну, збираючи разом або виготовляючи суміш чого-небудь рідкого. Прийшов наймит, прийшов бідний, Воли розпрягає, — Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (Українські народні ліричні пісні, 1958, 550); Доярки.. підходили до Марії, зливали надоєне в молокомір і дивилися, скільки набігло (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 10).
2. перен. Об'єднуючи кого-, що-небудь з кимось,
чимось, створювати одне ціле. Із них бери взірець високий —
З радянських земель і країн, Що сили бурної потоки
Зливають в океан один (Максим Рильський, Мости, 1948, 98);
Лозунги послідовного демократизму зливають воєдино
пролетаріат і передову демократію всіх націй.. (Ленін, 19, 1950,
212); Байдуже, хто говорив. Аби почути таке щось, щоб
зв'язало докупи розпорошені думки, зілляло надії в один
потік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 71); Шум весіннього вітру злив
усі звуки в одне протягле гудіння (Леонід Первомайський, Атака.., 1946,
44);
// Нерозривно, міцно зв'язувати, з'єднувати що-небудь
із чимось. — Зливаємо свої серця з серцями героїв
Червоної Армії для остаточної перемоги над ворогом!
(Олесь Гончар, II, 1959, 191); Народ мій — сонце, з ним я
душу злив (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 233);
// Робити невиразним
(для зору, слуху). Тінь скрадала їх [риси обличчя] і
зливала у суцільну пляму, трохи — тільки трохи —
густішу за сіре тло (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 102).
3. Виливати або переливати звідкись яку-небудь
рідину. Тут прийшли з поля і корови, і овечата, от їх тут
біля панночки і доють [доять], і молоко в глечики
зливають... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); Якщо випадає сніг,
то опадомір заносять у тепле приміщення, де сніг тане.
Одержану воду зливають у мірну склянку і визначають
її кількість (Фізична географія, 5, 1956, 91); Ми [партизани]
воду випили і всі запаси з'їли, Останній гас зілляли в
каганець.., Та спрага помсти нам давала сили (Забапшц
Вибр., 1958, 122);
// Зціджувати рідину, відділяючи її
від чого-небудь густого. Цапигін узяв порожній казанок,
кухлик і пішов до струмка. Там він зачепив піску, довго
його розбовтував, зливав мутну воду, придивлявся
(Олесь Донченко, II, 1956, 30).
4. розм. Поливати, обливати рідиною, роблячи мокрим, вологим кого-, що-небудь. Приклала [Кранцьовська] чоло до шиби й гірко заплакала. А з другого боку зливав ту шибу дрібний, густий дощ (Лесь Мартович, Тв., 1954, 431); Подвір'я двигтить від каблуків. Коло, де танцюють, весь час зливають водою, гаряча земля парує, але незабаром з-під каблуків вже знову б'є курява (Олесь Гончар, II, 1959, 332); Холодна осінь оповила землю сивими туманами, зілляла дрібними дощами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 76); * Образно. Всю доріженьку сльозами злила — оплакала свою долю… (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 90); * У порівняннях. А де вже помітила [Олеся] що незвичайне, то так погляне, наче холодною водою зіллє (Марко Вовчок, I, 1955, 21).
5. Лити, виливати якусь рідину на кого-, що-небудь.
На потовий хміль хоч води злий, то оп'янієш (Номис,
1864, № 11460); * Образно. Щедро зливає [небо] на
землю розсип співучого срібла (Яків Баш, Надія, 1960, 236);
// Лити кому-небудь на руки воду для вмивання. Одна
дружка бере кухоль і полумисок, зливає воду дружкам
на руки й подає рушник (Нечуй-Левицький, II, 1956, 425); — Дай,
я тобі на руки зіллю. Не хочу, щоб ти мені умивальник
смолою забруднив (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 122); Косарі
відклали коси в тіні. Петрик кожному зілляв води, щоб
помили руки (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 226).
6. перен., рідко. Виражати якісь почуття до кого-небудь. Осталася безутішному дідові одна лишень маленька внучечка Мільця, на котру той однако.. не міг злити своєї цілої любові (Іван Франко, VIII, 1952, 209); Аж вікна затремтіли Од пісні, що злила високий гнів На дук [дуків], на підпанків і на панів (Максим Рильський, II, 1956, 87).