в означеннях
Тлумачення, значення слова «зменшуватися»:

ЗМЕНШУВАТИСЯ, уюся, уєшся і діал. ЗМЕНШАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗМЕНШИТИСЯ, шуся, шишся, док.

1. тільки 3 ос. Ставати меншим обсягом, величиною, кількістю. Ось і половина [сонця] зменшується... тілько четвертина... далі — скибочка... кільце тілько... (Панас Мирний, IV, 1955, 322); Якось занадто вже скоро осів о. Василь: в швидкім темпі почало відростати йому черево, звисало молоде воло, рухи ставали лінивими і число їх все зменшалося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 11); Якщо від будь-якого доданка віднімемо кілька одиниць (а інші доданки лишимо без зміни), то сума зменшиться на стільки ж одиниць (Кисельов, Арифметика, 1956, 17);
//  Здаватися меншим, ніж насправді. Малуша жадібно дивилась, як швидко тікає від лодії [човна] берег, шуються й зменшуються там постаті любечан (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 62); Над городами безшумно пролетів пугач, на мить його тупі крила врізались у місяць, потьмарили його і почали зменшуватися на тлі розкуйовдженої хмарини (Михайло Стельмах, II, 1962, 40);
//  Ставати меншим за ступенем, силою свого вияву; слабнути. Бігли [гідрологи], засапавшись, але ні ентузіазм гонитви, ні енергія втікача не зменшувались (Микола Трублаїні, I, 1955, 126); Що не рік, то й вменшаються сили, То й душа кам'яніє моя... (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 97); Апетит у Федора Іполитовича не зменшився (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 228);
//  Збавлятися, падати, ставати меншим, нижчим (про ціну, плату, рівень і т. ін.). Рівень сталі в нижньому ковші майже не зменшувався (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 303); Не цурався і Дорохтей цього зарібка, хоч і зменшився він після введення кредиток (Михайло Стельмах, I, 1962, 234);
//  Ставати повільнішим, стишуватися (про хід, швидкість і т. ін.);
//  Скорочуватися, стаючи не таким довгим, тривалим (про відстань, час). Відстань між машиною і трактором швидко зменшувалась (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 19); Зменшувалися довгі ночі, танули товсті в цю зиму шари снігів (Іван Ле, Наливайко, 1957, 295).

2. перен., розм. Триматися, поводитися покірливо, смиренно, як молодший віком, менший чином і т. ін. — Мелашка — дівка молода, ..а ти таки старшенька. — То що, як старшенька? — перепинила Пріська материну річ. — Звелите, може, вменшатися, передки їй цілувати? Ви всі за неї заступаєтеся, всі проти мене (Любов Яновська, I, 1959, 155); — Молодець, Павлушко: не вменшайся, не зменшайся ніде, — і любовно погладив [Макар] його по кашкету (Петро Панч, II, 1956, 118); Скорчився, зменшився Іван Петрович, почав мовчати, та вже пізно було, — ..через рік сказано Іванові Петровичу подати в одставку (Панас Мирний, I, 1954, 156).

3. тільки недок. Пас. до зменшувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 614.

Коментарі (0)