в означеннях
Тлумачення, значення слова «змертвіти»:

ЗМЕРТВІТИ, ію, ієш, док.

1. Втратити чутливість, стати мертвим. Змертвіло тіло, — поблідли лиця, засклились очі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 184);
//  розм. Втратити свідомість; знепритомніти. — І кричать, і ґвалтують: «Злодій, Левко злодій!» Я так і змертвів! І що вже дальш зо мною було, що вони робили зо мною, я нічогісінько не знаю і не тямлю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 295);
//  розм. Стати нерухомим, заціпеніти від несподіванки, страху і т. ін. Раз санітарка лишила біля нього коробку з блискучою, як дзеркало, покришкою. Він глянув в покришку й змертвів. Одно око було менше, уста розтяті, а ціле обличчя викривлене (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 204); Як почула ту звістку Олена — змертвіла на місці. Як отямилася трохи — кинулася бігти додому через підмети, через коноплі, плутаючись у сухому картоплинні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 24);
//  розм. Збліднути від сильного хвилювання. Галя збіліла, спахнула й знов змертвіла і нічого не примогла йому одмовити (Марко Вовчок, I, 1955, 320); Змертвівши, підвелася вона на весь зріст, наче розступилася перед нею земля і встав з могили давно похований мрець (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 122).

2. перен. Засохнути, зів'янути (про рослини).

3. перен. Стати безлюдним, пустельним.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 615.

Коментарі (0)