ЗМІЯ, ї, жін.
1. Плазун з видовженим тілом, укритим лускою. Нараз Жабі скрикнула радісно й гукнула мене: — Диви, яка чудесна червоненька гадючка! Що за очиці в неї! — І вона нахилилась до змії, щоб краще розглядіти її... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56); У гримучої змії між очима і ніздрями є спеціальний чутливий елемент, що сприймає, теплове випромінювання (Комуніст України, 11, 1964, 48); * Образно. Сухо тріснула ракета, і зелена змія шугонула в небо (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195); * У порівняннях. В'ється перед нами Шлях, немов змія (Максим Рильський, I, 1960, 196); — Війна. Гримучою змією влетіло це страшне слово в наш дім (Радянська Україна, 13.VIII 1962, 3).
2. рідко. Те саме, що змій 2. До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами (Іван Котляревський, I, 1952, 213); — Змія хату запалила, Дітям каші наварила (Тарас Шевченко, I, 1963, 232); Сниться йому, видиться: входить змія, ламле [ламає] йому кісточки, садить у піч (Павло Тичина, I, 1957, 154).
3. перен. Про злу, підступну людину. — Ти — змія
люта, а не свекруха! — кричала Мотря (Нечуй-Левицький, II,
1956, 363); Комар [багатій] — хитра, пузата змія,
а батюшка в рясі — облудна манія (Олександр Ковінька, Кутя..,
1960, 31);
// Про хитрого, лютого ворога. На неї
[Москву], в вірі і надії, В бою дивився трудівник, Щоб
одповзли неситі змії Від наших нив, від наших рік
(Максим Рильський, Сад.., 1955, 20); Смерть бандитам! Смерть
фашистам! Сміливо на бій! Нашу землю ми очистим від
фашистських змій! (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 179).
4. рідко. Дитяча іграшка; змій (у 5 знач.). Змію з
паперу зробить [хлопчик], та по селу й гасає (Ганна Барвінок,
Опов... 1902, 279).
♦ Відігрівати (відігріти) змію біля (коло) [свого]
серця див. відігрівати.