в означеннях
Тлумачення, значення слова «змінювати»:

ЗМІНЮВАТИ, юю, юєш і ЗМІНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗМІНИТИ, зміню, зміниш, док., перех.

1. Робити іншим, інакшим; міняти (зовнішній вигляд, характер, властивість, стан і т. ін.). Тричі зачісувала вона свої розкішні чорні коси і тричі зміняла зачіску на голові (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 96); Ступаючи ледве чутно, йдемо через садок і, не зміняючи ходи, вступаємо в двір (Іван Багмут, Записки.., 1961, 69); Козаков по собі знав, як небезпека змінює людину (Олесь Гончар, III, 1959, 150); Зміна осіб ні до чого не приведе, треба змінити політику Треба, щоб при владі став інший клас (Ленін, 24, 1950, 294);
//  розм., рідко. Перетворювати що-небудь на (у) щось інше. [Любов:] Саню, серденько, заграй нам що-небудь, кажуть, музика зміняла і каміння в живі істоти, принаймні хоч на хвилинку (Леся Українка, II, 1951, 25); Він більше знав Галину, аніж вона себе, розумів, що вона ще й досі в душі залишалась соромливою дівчиною, і побоювався тієї хвилини, яка.. може змінити лагідний дівочий світ на жіночу зрілість (Михайло Стельмах, II, 1962, 251);
//  Робити виправлення в тексті, вносити поправку в щось. З'їзд.. переглядає, змінює і затверджує Програму і Статут партії (Статут КПРС, 1961, 15); Особливо цікавлюся давнішими працями своїми, як «На віру», «Ціпов'яз» — бо я хотів би дещо поправити або й змінити там (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 205).

2. Використовувати, вживати, ставити і т. ін. одне замість одного: заміняти. Стальні електроди розтоплювались, коротшали, Сахно змінював їх мало не одним рухом (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 247); Останнім часом Кирило Васильович змінив багато явок (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 48); Терезка змінила пелюшки і взялася годувати дитину (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 165);
//  Відмовляючись від чого-небудь, віддавати перевагу іншому, заміняти іншим. [Командор (випускає Аннину руку і зміняє спокійний тон на грізний):] Він як сюди дістався, донно Анно?.. (Леся Українка, III, 1952, 365); Я лише слухаю, бо в мене немає нахилу до бесіди. Це він швидко помічає й непомітно змінює тему (Юрій Яновський, II, 1958, 42); По дорозі загін був змушений змінити свій маршрут (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 13); Якого ще вибрику можна чекати від панночки Омірової, яка змінила благословенний Кам'янець-Подільський на холодний Іркутськ? (Михайло Стельмах, I, 1962, 283); — Приймеш команду розвідників, — змінив своє рішення полковник (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 139);
//  рідко. Виявляти одні почуття, настрої і т. ін. замість інших. Біль наш і сумнів на сміх, слізьми облитий, змінім (Іван Франко, XIII, 1954, 306);
//  тільки док., розм. Те саме, що проміняти. [Мар'яна:] Можна змінять козацьку волю на моє серце? (Степан Васильченко, III, 1960, 28); А в район (щоб про телят більше не питали) Повідомив: «На вола ялівку зміняли» (Степан Олійник, Вибр., 1959, 265); Я вийшов з піснею із бою і на перо зміняв багнет. Але дорогою одною ідуть і слюсар, і поет (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 150).
Змінити гнів на милість див. милість.

3. Приходити на зміну кому-, чому-небудь, з'являтися замість того, що зникло, перестало існувати, діяти і т. ін. Ішов [Сеспель], а серце гупало схвильовано, думки, високі, солодкі, змінювали одна одну (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 330); Весна зміняла зиму, А літній час — весну (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 7); Жаркий день змінив свіжий ранок (Панас Мирний, I, 1954, 330); Кофе, як виявилося, було тільки загальною назвою вечері й її першим словом. Його змінила легка закуска (Юрій Смолич, I, 1958, 64).

4. Звільняти кого-небудь від виконуваних позмінно, по черзі обов'язків, призначаючи, ставлячи іншого. 12—13—14 серпня. Де надія, що нас змінять? Одержуємо наказ відновити наступ (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 136); Бригада миттю мобілізувала внутрішні ресурси, частіше змінювала стомлених трактористів, підвищувала темпи (Юрій Яновський, II, 1954, 135);
//  розм., рідко. Звільняти з роботи, посади. Голову змінили, щоб не бришкай, що «ось ми то! Я вам не Явдоким!», а сам нічогісінько до ладу не вмів розпорядкувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 305);
//  Займати чиє-небудь місце; заміняти когось. — Лагутіна зміняє Ситник, — холодним тоном сказав Павлущенко і гукнув у куток, де з'юрмились хлопці: — Ситник, заступай на пост! (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 19); Стьопа розлив воду по цеберках. Тоді відступив набік, бо заморився.. Марійка вмить уже за крутілку держалась. А котрийсь із хлопців Андрюшу змінив (Андрій Головко, I, 1957, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 623.

Коментарі (0)