в означеннях
Тлумачення, значення слова «змішуватися»:

ЗМІШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМІШАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. перев. 3 ос. Перемішуючись, з'єднуватися з чим-небудь, утворюючи суміш або розчин. Василь витирав спітніле обличчя, але піт струмками сповзав за комір, змішуючись з дощовою водою (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 15); З водою змішується [азотна кислота] в будь-яких відношеннях (Хімія, 10, 1956, 72);
//  Сполучатися, поєднуватися одне з одним, розміщуватися поряд (про що-небудь різнорідне). На тюремному дворі, коли виходила п'ята камера на прогулянку, його [Володьчине] жваве цвіріньчання, змішуючись з брязкотом кайданів, сповняло ввесь двір (Степан Васильченко, I, 1959, 72); Кольори неба і води змішувалися (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 403); Запах горілки, змішавшись з важким духом баку ну, наскрізь прочадів чорні стіни корчми (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21); На лиці Каргата змішались обурення й зневага до співбесідниці (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 162);  * Образно. Пломінь битви змішався з зорею, Грізним полем котилась.. луна (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 113);
//  розм. Ховатися, зникати в масі кого-, чого-небудь. Анатолій змішався з натовпом і зник безслідно (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 13); Він [Михайлик] змішається з натовпом братчиків і якось прослизне за браму (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 350).

2. Порушуючи звичайний порядок, розташовуватися безладно; перемішуватися, переплутуватися. Трохи згодом і слаба мати, і копи на полі, і русалки, і вовк, і ясне вікно на комині змішуються в якійсь кумедній плутанині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16); Частини танули, зменшувалися і змішувались. Військові з'єднання на ходу переорганізовувались в бойові групи (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 143); Старі яблуні, сливи, вишні та черешні набігли над саму Роставицю, спинились над берегом, змішались докупи з високими вербами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 192);
//  Порушуватися, розладнуватися (про бойовий порядок військових частин). Там вороги всі так змішались, Стіснились, що уже кусались (Іван Котляревський, I, 1952, 288); Шарахнув глухо куль свинцевий розсип, І козаків змішався кінний лад (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 85); Противники змішалися докупи, і це заважало галицьким лучникам (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 124);
//  перен., розм. Втрачати чіткість, ясність (про думки, почуття і т. ін.). Чудно якось усе змішалося в неї у голові і навіть якось чудно очі бачили й уха чули (Марко Вовчок, I, 1955, 326).

3. тільки 3 ос. Помилково сприйматися одне замість одного;
//  Не розрізнятися, плутатися. В дрімоті змішувалися сни з дійсністю (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 166).

4. тільки недок. Пас. до змішувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 628.

Коментарі (0)