ЗМОРДУВАТИ, ую, уєш. перех. Док. до мордувати. — Ху-ху!.. — сказав Семен, здіймаючи шапку та витираючи впрілого лоба. Його гірше змордували «дурні думки», ніж орання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111); Наприкінці м'ясниць одужала Катря. Трудно було одужувати: змучила недуга.., до того ж журба змордувала: все за Юхимом побивалася (Андрій Головко, II, 1957, 366).