ЗМОРЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗМОРЩИТИСЯ, щуся, щишся, док.
1. Вкриватися зморшками
(див. зморшка 1). Чистий опуклий лоб під запиленим
козирком старенького картузика зморщується (Олесь Донченко,
Пісня.., 1947, 17); Лице в неї зморщилось, неначе сухий
опеньок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 323); Галя мовчала. Глянув
на неї Чіпка та й здивувався: пожовкла, з лиця спала,
зморщилась... (Панас Мирний, I, 1949, 339);
// перен.
Покриватися вузькими, довгими западинами, складками
і т. ін. (про поверхню чого-небудь). Ніс черевика
зморщився і вгору задерся (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 163);
// Скручуватися, засихаючи. Пошкоджене медяницею
листя зморщується й передчасно — ще в середині
літа — опадає (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 32).
2. тільки док. Зморщити лице, зробити гримасу, скривитися під впливом якого-небудь неприємного почуття. Вона зморщилась, мов від фізичного болю (Леся Українка, III, 1952, 697); Дитина мовчки підвела на батька каламутні очі і, зморщившись, наче старезний гриб, заплакала, розкриваючи беззубий ротик (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 23).
3. тільки недок. Пас. до зморщувати.