в означеннях
Тлумачення, значення слова «змучений»:

ЗМУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до змучити. Була [свекруха] стара вже, до того ж змучена тяжкою працею (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Змучений чеканням, Усман помітно схуд, став нервовим, похмурим (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 10).

2. у знач. прикм. Який змучився, стомився, вибився З сил. Змучена Терезка присіла на лавочці в сквері (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 235); Змучені коні, тяжко граючи пахами, з кар'єру перейшли на рись (Михайло Стельмах, II, 1962, 179);
//  Який виражає втому, фізичні і моральні страждання. Чоловік глянув на її бліде змучене лице й сказав: — Не дійдеш ти, небого, до Стеблева пішки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 88); Після сніданку на подвір'я виходить Аркадій Валеріапович, і десятки змучених очей зупиняються на ньому (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 406); Вона навмисне усміхнулася, щоб відігнати сумні думки, але усмішка вийшла змученою (Григорій Тютюнник, Вирг 1964, 126).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 635.

Коментарі (0)