ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко,
ЗМУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Втрачаючи сили,
стомлюватися, виснажуватися фізично. Їхалося мені не погано,
коли не рахувати того, що я сливе весь час не спав і дуже
змучився (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406); Ходжу я, ходжу
попід ті будинки, нарешті, змучилася, захотілося
спати (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 26);
// Доходити до тяжкого
морального стану, страждати. Змучилась без тебе,
змучилась, нудьгую; Іноді заплачу, іноді сумую (Яків Щоголів,
Поезії.., 1958, 227); Гордій то вкидався увесь у клопіт
про Ганнине здоров'я, .. то занедбавши все, по кільки
[кілька] днів не озивався до жінки. Вони змучились обоє
(Борис Грінченко, II, 1963, 90).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 635.