в означеннях
Тлумачення, значення слова «змужнілий»:

ЗМУЖНІ́ЛИЙ, а, е,

1. Дієпр. акт. мин. ч. до змужніти.

2. у знач. прикм. Який змужнів, досяг повного фізичного розвитку; дорослий;
//  Загартований у боях, праці і т. ін. Два роки тому попрощався він з юністю своєю в палаючому селі, де лишив свого батька, і тепер повернувся сюди змужнілим воїном (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 52);
//  В якому виявляється повний фізичний розвиток, змужніння. Цей несподіваний змужнілий голос прорізався у нього вперше в житті (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 285); Я був худеньким хлопчиком. Ходив у п'ятий клас... Тепер змужнілим почерком Описую той час (Микола Шпак, Вибр., 1952, 144).

3. перен. Який досяг найвищого ступеня, найбільшого розквіту в своєму розвитку.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 635.

Коментарі (0)