в означеннях
Тлумачення, значення слова «змикати»:

ЗМИКАТИ, аю, аєш, недок., ЗІМКНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Наближаючи впритул одне до одного, з'єднувати (перев. краї, кінці чого-небудь). Зімкнувши чорні брови, він нахмурено поглядав на паперові гроші, що лежали перед ним на столі (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 81); Ще тиждень тому на цукробуряковій плантації вирізнялись рядки, а зараз буйна зелена гичка вже зімкнула крони (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 84);
//  перен. Створювати зв'язок між ким-, чим-небудь. Органи ЦКК — РСІ повинні були якомога тісніше зімкнути апарат з масами, поставити його під постійний і дійовий контроль трудящих (Комуніст України, 1, 1963, 37).
 Змикати (зімкнути) коло (кільце): а) охоплювати кого-, що-небудь кільцем. Ось дуб — могутній велетень — розрісся одинцем. Ми втрьох його обхопимо та кола не зімкнем! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 59); б) (військ.) завершувати, закінчувати оточення кого-, чого-небудь Батальйони зімкнули кільце оточення ворога; Змикати (зімкнути) лави (ряди): а) (військ., спорт.) максимально зменшувати дистанцію між людьми в лавах і між лавами. Весь батальйон гойднувся, зарипів чобітьми і в одну мить подався на правий фланг, тісно змикаючи ряди (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 539); б) досягати одностайності у рішеннях, діях; згуртовуватись, об'єднуватися для здійснення мети. Під прапорами соціалізму дедалі щільніше змикають свої лави трудящі країн капіталу (Комуніст України, 11, 1967, 78); Організовані робітники організовано довели справу до кінця і зімкнули ряди для дальшої роботи (Ленін, 20, 1950, 437).

2. Закривати, стуляти (губи, повіки), заплющувати (очі). Обурений до глибини душі, ..якнайтісніше змикав [Федір] тонкі губи (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 39); Зімкнеш очі, то щебетання [соловейків], здається, голосніш розкочується (Марко Вовчок, I, 1955, 345); Світло ріже очі, і так хочеться на секунду покласти голову на руки і зімкнути повіки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 29);
//  Спричинятися до закривання, стуляння (губ, повік), до заплющування (очей). Я ліг уже спати, все крутилося кругом мене, одна тілько пісня та якось тихо-тихенько чулась і змикала очі… (Панас Мирний, V, 1955, 333);
Не змикати (зімкнути) очей (повік); [І, ні] на волосину не змикати (зімкнути) очей — не мати змоги заснути навіть на короткий час. Уже й за північ перейшло, вже й світання у вікно заглядає, а Марія ще й очей не змикала (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); Цієї ночі він не змикав повік і до самісінького ранку писав (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 165); Одна тільки Марина.. не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний, I, 1954, 119); Зімкнути уста навіки (навік) — померти, загинути. Якщо навік зімкну уста, щоб написав листа, щоб розповів про смерть мою у першому бою (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 138).

3. тільки 3 ос., розм., рідко. Те саме, що корчити. Судорога змикала ноги;
//  безос. Бувало, як здою корів — не розведу пальців, змикає руки, стягує жили (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 618.

Коментарі (0)