ЗНАЧЛИ́ВО. Присл. до значливий. Коли люди, зібравшись до гурту обміркувати якусь селянську турботу, починають говорити, як ведеться, перші — своє, другі — інше, Проць уважно слухатиме перших, ще уважніше — других, значливо похитуватиме малою, схожою на дозрілу моркву головою: «Ага... Так...» (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 40).