в означеннях
Тлумачення, значення слова «значний»:

ЗНАЧНИ́Й, а, е.

1. Досить великий (кількістю, розміром, величиною і т. ін.); чималий. Коли б пустили сюди Ваші видання, я певний — вони знайшли б покупців. Книгарня «Киевской старины» робила б Вам значні замовлення (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 211); За післявоєнні роки опубліковано понад двісті поем — число значне, яке свідчить про неабиякий інтерес поетів до цього жанру (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 43); Заробіток його досяг значної суми (Юрій Яновський, II, 1954, 100); Значну частину зрошуваних площ колгоспи Півдня використовують для одержання за один рік двох урожаїв (Хлібороб України, 5, 1966, 15);
//  Який переважає звичайний рівень, ступінь, звичайну міру і т. ін. чого-небудь. Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова (Олесь Гончар, III, 1959, 198).
В значній мірі; Значною мірою див. міра.

2. Який має неабияке значення; важливий, серйозний. І Віктор, і Валентина відчували, що ця прогулянка закінчиться чимось дуже значним у їхньому житті (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 45); Дядьки слухали хлопчака уважно, бо за спиною того юнака стояло щось більше, справжнє, значне: стояла партія, Радянська влада, революція (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 133); І. Франко прекрасно усвідомлював роль передової російської літератури в розвитку українського художнього слова. Він розумів, який значний вплив вона зробила на формування творчості першого великого поета України, основоположника нової української літератури — Т. Шевченка (Радянське літературознавство, 3, 1957, 38); Значні події;
//  Який має глибокий зміст. Значні слова.

3. рідко. Відомий, знаменитий, видатний. У палацах, де глянь, шкода зайвих кутків: Понавішано всякої зброї, Красувались поличчя значних вояків, — То були українські герої (Павло Грабовський, I, 1959, 175); Нею [явкою] користувалося двоє значних радянських людей, обоє мали ключі від кімнати (Юрій Яновський, I, 1954, 111);
//  заст. Який займає високе суспільне становище, важливу посаду і т. ін.; впливовий, знатний. Вона була значного, багатого роду, а він ще значнішого й багатшого (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 226); Князі, магнати, значні пани і шляхетство, з жінками, з дітьми, приїздили з Литви, Крулевства, Волині, Поділля, Угорщини, Волинщини і бавились цілими місяцями (Олекса Стороженко, I, 1957, 367).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 649.

Коментарі (0)