ЗНА́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до знаджувати. Чимраз більшими купами горнулися [промисловці] до Борислава, знаджувані бажапнєм [бажанням] скорих і легких зисків на нафтових копальнях (Іван Франко, II, 1950, 204).
ЗНА́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до знаджувати. Чимраз більшими купами горнулися [промисловці] до Борислава, знаджувані бажапнєм [бажанням] скорих і легких зисків на нафтових копальнях (Іван Франко, II, 1950, 204).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 637.