ЗНАЙ.
1. част. Уживається перев. при дієсловах для підкреслення інтенсивності і безперервності дії. Люди знай їздили по шляху: настала саме гаряча пора возовиці (Панас Мирний, I, 1949, 413).
2. у знач. спол., діал. Ніби, мов. А та твоя стара неня Укриє коверцем, Знай зозуля синим пюром [синім пером] — Все лихо загоїть (Юрій Федькович, I, 1960, 382).