ЗНАХОДИТИ, джу, диш, недок., ЗНАЙТИ, знайду, знайдеш і рідко ІЗНАЙТИ, найду, найдеш; мин. ч. знайшов і рідко ізнайшов, шла, шло; док., перех.
1.
Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь. Петруня
сідає, перебирає газети, знаходить потрібну, читає
(Степан Васильченко, III, 1960, 347); Звиклі до всього монгольські коні
розгрібали ногами сніг, знаходили стеблинки трави,
торішнє листя (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 489);
Хто чого шукає, то й знайде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955,
294); Якби то далися орлинії крила, За синім би морем
милого знайшла (Тарас Шевченко, I, 1963, 4); * Образно. Уже
й вечір, а Василя немає. «Чи не трапилась яка біда з
ним?» Біди не шукай, вона сама тебе знайде (Павло Автомонов,
Так народж. зорі, 1960, 264);
// Виявляти, відкривати
внаслідок спеціальних розвідок, досліджень. —
Прошу вас. звернути увагу на корисні копалини. На
Україні за всяку ціну треба знайти нафту (Михайло Стельмах, II,
1962, 258); Знайти кам'яне вугілля;
// Підшукувати,
добирати кого-, що-небудь. Руфін від збентеження
не знаходить одразу, що сказати, тільки хапається
за голову, неначе в приступі наглого болю (Леся Українка, II,
1951, 402); Слухачі всі зареготали, і Мишуня ніяк не
знаходив слів, щоб пояснити своє запитання (Юрій Яновський,
II, 1954, 133); А мати все: — Одружись, Грицю, та
й одружись! Чому ні? — А тому ні, — каже Гриць, —
що любої пари не знайшов; а побратись абияк не гоже!
(Марко Вовчок, I, 1955, 39); Якщо відпаде потреба у
військових моряках, то й тоді він знайде для себе корисну
справу (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 25); Незабаром ізнайшов
[Денис] собі добру місцину поблизу дуба (Борис Грінченко, II, 1963,
252);
// Виділяти, вибирати певний проміжок часу для
чого-небудь. Доводиться просто дивуватися, коли цей
борець, поет, белетрист і публіцист знаходить ще час
для серйозної наукової роботи! (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
35); Може, Ви знайдете зайву часину і коли-небудь
обізветесь до мене (Панас Мирний, V, 1955, 378).
♦ Знайшли (знайшов і т. ін.) дурня див. дурень;
Вдень з вогнем (свічкою і т. ін.) не знайти кого, що —
не можна розшукати кого-, що-небудь, навіть
докладаючи великих зусиль. Мульди повні, а машиніста вдень
з вогнем не знайдеш (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 272); Кінці
знаходити (знайти) див. кінець 1; Нитки сухої не
знайдеш див. нитка; Знайти оком (очима) див. око.
2. Одержувати, мати, здобувати кого-, що-небудь. Ти
вічне життя, Делеклюзе, Знаходиш в огні барикад
(Максим Рильський, III, 1961, 260); В ряді [капіталістичних] країн
дедалі зростають величезні запаси сільськогосподарської
продукції, що не знаходить платоспроможного попиту
(Радянська Україна, 31.I 1959, 4); Хто з нами в ногу йде —
в житті він щастя знайде (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 404);
В особі російського пролетаріату трудящі всі?:
національностей нашої країни вперше в історії знайшли
надійного керівника в їх боротьбі за повалення
соціального і національного гніту (Тези про 300-річчя возз'єднання.., 1954, 13);
// Зустрічати з боку кого-небудь якесь
почуття, певне ставлення до себе і т. ін. — Частенько
виступав і я у волзьких містах, — згадує Саксаганський,
— багато маю друзів-волгарів, не раз у старі
тяжкі часи знаходив у них братерську підтримку,
чув товариське слово… (Юхим Мартич, Повість про нар.
артиста, 1954, 13); Давно вже погнали його злидні з Китаю.
Не одну тисячу кілометрів сходив він у російській тайзі
в пошуках кореня життя — женьшеня.. Знайшов він
тут дружбу і нове товариство (Олександр Довженко, I, 1958, 113);
// Придбавати, одержувати в чому-небудь джерело
якогось настрою, певних почуттів і т. ін. Вона черпала
сили у тій покорі, знаходила в ній терпку насолоду
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 331); Христина заплакала, знаходячи
в сльозах полегшення (Михайло Стельмах, I, 1962, 607); Не
додавай знесиленим журби, Не добивай зневір'ям підупалих,
А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих
ідеалах! (Павло Грабовський, I, 1959, 387); Квітує степ на Перекопі.
Іскриться сіль на Сиваші. Забудь на мить буденний
клопіт, Знайди наснагу для душі (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця,
1958, 9);
// у сполуч. із сл. відгомін, вираз,
відгук, відображення і т. ін. Мати вияв,
виявлятися в чому-небудь. Різні етапи, всі визначні події
нашого життя знаходили і знаходять свій відгомін у
величному симфонічному звучанні його [П. Тичини] поезії
(Андрій Малишко, Думки.., 1959, 8); Якщо в музиці у яскравій
художній формі втілені високі прагнення і почуття
людей — вона знайде гарячий відгук в серцях наших
сучасників, надихне їх на нові подвиги (Літературна Україна,
30.III 1962, 1); Як селянські рухи, спрямовані проти
жорстокої експлуатації, так і боротьба робітників
знайшли глибоке відображення в творчості Івана
Франка (Комуніст України, 8. 1966, 69).
♦ Знайти кінець (могилу, вічний спочинок і т. ін.) —
загинути, померти. — То ж він завтра із другою Піде
під вінець... А я собі під водою Знайду вже кінець!
(Леся Українка, I, 1951, 325); Лежи, Олечко! Лежи на своїй
смертній постелі. Знайшла ти вічний спочинок далеко
від рідної матері (Антон Хижняк, Тамара. 1959, 191);
Знаходити (знайти) [собі] пристановище (притулок і т. ін.) —
перебувати, зупинятися, поселятися де-небудь. Бункер,
в якому знайшов собі пристановище художник, містився
в тому ж подвір'ї, що й вогнева мінометників (Олесь Гончар,
III, 1959, 267); Кілька чоловік нас, партизанів, знайшли
собі притулок на невеличкому болоті (Юрій Збанацький, Крил.
гонець, 1953, 18); Знайти суд на кого — приборкати
кого-небудь, застосувавши певні засоби впливу. Коли
так, вона знайде суд на них, вона дасться їм узнаки.
Явдоха вилаялась, як уміла, і з качалкою в руках вибігла
з хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 56); Не знаходити (незнайти)
[собі] місця: а) втрачати душевну рівновагу,
самовладання, спокій. Мати, мабуть, місця собі не знаходить,
вболіваючи за неї, клянучи себе за те, що дозволила
Марії поїхати в Севастополь до брата (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 31); У голосі Давидовім жінці вчулася немов
зневага до неї.. Чи думає, що так і до всіх вона, як до
нього, хто б не зайшов, — весела, місця собі не знайде
в хаті (Андрій Головко, II, 1957, 101); б) фізично страждати
від чого-небудь. До города дорога й недалека, Не
забариться б перейти. Та як на те така стояла спека,
Що й місця не знайти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 79); Як тільки
циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице
почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти,
що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 16).
3. також без додатка. Придумувати, розмірковуючи
над чим-небудь. Вони [чиновники] знаходять інший
шлях: висилати на Камчатку бунтарів,
революціонерів, яких народило і місто, і село (Михайло Стельмах, I, 1962,
17); Їли якийсь час усі мовчки, не знаходили, про що
балакати (Андрій Головко, II, 1957, 137); Ленін знайшов шляхи
і засоби, щоб з-за тюремних грат керувати «Союзом
боротьби» (Ленін, Коротка біографія, 1955, 33); — От як дядько
Бавило тебе батурою одшмагають, отоді знатимеш!
— За що ж він битиме? — питаю. — Він знайде за що
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 30);
// Внаслідок спостережень,
досліджень і т. ін. приходити до певних висновків,
складати, створювати якусь думку про кого-, що-небудь.
Горький писав мені, що він переглянув коректурні аркуші
(перші) і знаходить переклад «удачним». Радить мені
зараз випустити 2 і 3 томи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 372);
Завтра я йду до Яновського і.. спитаю, як він
знаходить мій стан взагалі (Леся Українка, V, 1956, 381); Він тепер
міркував, чи не дуже взяв через край, говорячи про
земських начальників. Розваживши добре, він знайшов,
що справді взяв через край (Володимир Самійленко, II, 1958, 231);
//
тільки док., розм., у сполуч. із сл. чим, за чим, що,
кого і т. ін. Уживається для вираження ірон. чи
зневажл. ставлення до кого-, чого-небудь. — Оце
знайшли, чим турбуватись. Побрязкачі будуть (Марко Вовчок,
VI, 1956, 288); — Ну, годі, Яшко, годі! Теж мені,
знайшов за чим плакати! За куркульськими наймами!
(Андрій Головко, I, 1957, 139).
♦ Знаходити (знайти) [собі] раду — приймати певне
рішення, вміти вийти із скрутного становища. Пилипиха
усю правду нашу знала, а ради не знаходила, хоч
яка була мислива собі (Марко Вовчок, I, 1955, 223); Іншим
завжди щось порадить [Василина], а от собі
може ради знайти... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960,
285); Знайти себе — визначити своє покликання.
Творча доля художника [І. Похитонова] була складною
і не зовсім звичайною. Довго він не міг знайти себе,
свого справжнього покликання (Мистецтво, 5, 1963, 25);
Знайти своє місце — дістати можливість застосувати
свої здібності. [Степан:] У мирному житті кожна
людина мусить своє місце знайти (Олександр Корнійчук, II, 1955, 88);
Знаходити (знайти) спільну мову з ким — досягати
повного взаєморозуміння з ким-небудь. Яка вона була
щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину,
їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 305).
4. Зустрічати, заставати кого-, що-небудь десь.
Під час танку, коли траплялися перерви й переходи,
вона любила зайвий раз упевнитися, що ми сидимо
в залі — я чи Сев. Ми й сиділи, у нас було одне місце,
де вона завше знаходила нас (Юрій Яновський, II, 1958, 53);
Біля крюка [пульманівського вагона] Каленик
Романович з Рубіном знайшли кілька молодих ковальських
помічників і коваля (Іван Сенченко, Опов. 1959, 15); На
колгоспному дворі він знайшов того попелу цілі купи (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 378);
// Заставати, виявляти кого-, що-небудь
в якомусь положенні, сі ані. Татьяну він саму
знаходить, І мовчки декілька хвилин Вони сидять (Пушкін,
Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 206); Макуха все
й розказав: як увійшов у світлицю і як знайшов Левка
над скринею з грішми (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 261); Двері
до капітанської каюти знайшли зачиненими (Микола Трублаїні,
Шхуна.., 1940, 193).
5. Помічати, бачити у комусь, чомусь що-небудь. Мати знаходила і свої риси в дитини: тиха хода, лагідна мова, рівний грудний голос (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 7); Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу (Панас Мирний, V, 1955, 363); Химерний він [Матвій] чоловік: мерзне в тих лісах, наче вовчий хвіст, сам на вовкулака став схожим, а, дивись, щось людське і знайдеш, у нього (Михайло Стельмах, I, 1962, 95); Жених мій унадивсь до Бетсі... І що він у ній, навіжений, знайшов? (Бернс, Вибр., перекл. Лукаша і Мисика, 1959, 87).
6. тільки док., розм. Народити (дитину). Сова кричить.. «Се якась дівка знайде дитину» (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 238); А пора вже як прийшла, Двох синів собі знайшла [царівна]. Не сховаєш в мішку шила, Враз цареві «доложили» (Іван Манжура, Тв., 1955, 201).