в означеннях
Тлумачення, значення слова «знамення»:

ЗНАМЕ́ННЯ, я, сер.,

1. Прикмета, ознака, що вказують на щось, свідчать про що-небудь. І повзуть інші чутки про знамення на землі і на небі, про сонячне затемнення і про те, що наближається кінець світу (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 484); На знамення, що віщує долю, запал князю зважить не дає (Наталя Забіла, Промепі, 1951, 176).

2. заст. Те саме, що символ.
Стовпове знамення, муз. — система нотного запису. Була створена [в Київській Русі] і оригінальна система записування музичних творів — так зване стовпове знамення, або крюкова нотація (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 536).
Знамення часу (сучасності, епохи) — типове, характерне для певного періоду явище. Знамення часу — тісний творчий союз науки й виробництва (Радянська Україна, 22.I 1965, 2); Жовтнева революція вивільнила невичерпні сили соціалізму, і немає перепон, які могли б зупинити процес їх розвитку, завоювання мас ідеями комунізму. Це — вирішальна особливість нинішнього століття, це — знамення сучасності (Шамота, Талант і народ, 1958, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 641.

Коментарі (0)