в означеннях
Тлумачення, значення слова «знаменитий»:

ЗНАМЕНИ́ТИЙ, а, е.

1. Який має широку славу, популярність; славнозвісний. Вона в цім закутку уважилася знаменитою лікаркою (Іван Франко, VI, 1951, 166); Я ж не так знаменита, як Байрон та інші боги літератури (Леся Українка, V, 1956, 99); Вітчизну любив [Віталій Сизов], як і всі волгарі, — ..Бузкові світанки у сяйві зорі, І гори свої — Жигулі знаменитії (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 228); В памфлеті «Що таке унія» Я. Галан відзначав велику роль Івана Вишенського — автора знаменитих антипапських послань у боротьбі проти католицької церкви (Історія української літератури, II, 1956, 607);
//  чим, рідко. Який чим-небудь добре відомий. Серед молодих дияконів Софії відзначається своїми талантами Лев, сам з Азії, простого роду, але красномовством знаменитий... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 511); Лежить воно [село Котельва] на березі річки Ворскли, нічим, крім убогості, раніше не було знамените (Цкніа, Україна.., 1960, 171).

2. розм. Дуже добрий, надзвичайний, чудовий. — А винце, Степане Тимофійовичу, у вас знамените (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 53); — Хорошу, знамениту новину ти принесла, дочко, — збуджено вигукнув бородатий чоловік (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 640.

Коментарі (0)