в означеннях
Тлумачення, значення слова «знаний»:

ЗНА́НИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знати 1, 3. В Суботові є криниці, їх вода й Шевченком знана (Агата Турчинська, Земле моя.., 1961, 8); Я вперше в житті побачив знані тільки з книжок, пісень і переказів наші рідні Карпати (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 6); В малиновому присмерку, в тихій зеленій долині, Ходить рідна мелодія, з юності знана мені (Андрій Малишко, Віщий голос, 1961, 98).

2. у знач. прикм. Про якого знають; відомий, знайомий, її скромність і працьовитість були в цілому селі знані (Ольга Кобилянська, III, 1956, 493); Українська пісня.. Скількох всесвітньо знаних митців надихала вона своїми неминущими, невичерпними художніми скарбами! (Народна творчість та етнографія, 3, 1965, 25); Сюрчання хорів ненастанних, І скрип дерев, і вдалині, Між звуків дивних, хоть і знаних, Мотор на річці у човні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 430).

3. у знач. прикм., рідко. Славетний, видатний. Верига був знаний козак, він ходив з гетьманом Сагайдачним у Кафу, воював турків під Хотином і Чорне море перепливав не раз у вутлих човнах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 5); Подібно до Шевченка, Франко став знаний і шановний усім прогресивним людством (Радянське літературознавство, 1, 1966, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 641.

Коментарі (0)