в означеннях
Тлумачення, значення слова «знатися»:

ЗНАТИСЯ, знаюся, знаєшся, недок., розм.

1. з ким. Бути знайомим, дружити, приятелювати з ким-небудь. — Прощай, Остапе! Чи не краще було б нам і не знатись з тобою?.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 30); У Кракові багато змінилося, багато знайомих виїхало, декотрі повмирали, а з декотрими я не хочу знатися (Василь Стефаник, III, 1954, 168); Несподівано до діда Йосипа зайшов агроном Яремченко, з яким старий ще до війни знався (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 15);
Знатися з чортами (нечистою силою), заст. — займатися чаклунством. — Так він [князь] і з чортами знався? — спитав Івась (Панас Мирний, IV, 1955, 26); Сама боячись свого голосу, запитала [Христина] хлопця: — Давиде, і насправді твій господар знається з нечистою силою? (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 60).

2. з чим. Стикатися з чимось, зазнавати чого-небудь, переживати, відчувати щось. Він зирнув раз і вдруге на молодого пасажира. «Такий, видно, ще не знався з шахтою», казав його допитливий погляд (Петро Панч, Синів.., 1959, 5); Не знавсь ти з мукою гіркою, Не будеш віку ти конать... (Павло Грабовський, I, 1959, 116); Змалку знався я з бідою, не цурався сліз (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 237);
//  безос. Як мається, як знається, — так і повертається (Номис, 1864, № 9595).
Знатися з відвагою — виявляти хоробрість, бути відважним. Видно, хлопець вже знався з відвагою (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 236).

3. на чому, рідко з чим. Бути обізнаним з чим-небудь, розумітися на чомусь, мати досвід у чому-небудь. Батько був роботящий, любив і шанував працю, добре знався на своєму ковальському ділі (Антоненко-Давидович, Слово.., 1964, 5); Дівчина.. знається на техніці (Літературна Україна, 14.IX 1965, 1); Я зовсім не знаюсь з тим: як, що писать і куди? (Збірник про Кропивницького, 1955, 359);
//  Розбиратися, знати смак у чому-небудь. — Пивце нічого, добре... я на сьому знаюся... Бо сам трохи не пивоварник (Марко Вовчок, VI, 1956, 288); Теля не знається на пирогах (Номис, 1864, № 6510); Мені сказали, що ви великий мастак ловити риби і добре знаєтесь на грибах (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101); — Чабан славний був, на вівцях знався (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 101).

4. тільки інфін., у знач. вставн. сл., діал. Уживається для вираження припущення, ймовірності чого-небудь; напевне, мабуть. Знатись, не бачив красної дівоньки, Що так роняєш дрібні слізоньки (Павло Чубинський, V, 1874, 119).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 644.

Коментарі (0)