в означеннях
Тлумачення, значення слова «знедолений»:

ЗНЕДО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знедолити. Пригляньмось до нашого люду, Як сум йому очі охмарив! Знедолений ладом ворожим, Він працею держить всі стани... (Павло Грабовський, I, 1959, 367); Своє щастя знедолений раніше казахський народ здобув на шляху, вказаному Великим Жовтнем, в братерській сім'ї народів Радянської країни (Комуніст України, 9, 1965, 69).

2. у знач. прикм. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; бідний, нещасний. — Боги на високому небі, люди на широкій землі, та поможіть же мені, рятуйте мене, поверніть мені сина-синочка!.. Від самого серця йшли прості слова, плакала, квилила обікрадена, знедолена матір (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 273); На початку тридцятих років над знедоленою Іспанією повіяло, нарешті, вітром свободи (Ярослав Галан, Перед лицем фактів, 1949, 90);
//  у знач. ім. знедолений, ного, чол.; знедолена, ної, жін. Про нещасну, бідолашну людину. Помисли, чистота душ знедолених лишились незайманими, вірними самим собі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 183).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 653.

Коментарі (0)