в означеннях
Тлумачення, значення слова «знехотя»:

ЗНЕХОТЯ, присл.

1. Без бажання, неохоче. Вона лиш згадувала, як в останні часи всі тікали від неї, знехотя одповідали на привітання або й зовсім не одповідали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272); Прокіп відломив шмат житнього хліба, взяв цибулину, сів на дишло біля воза і почав знехотя їсти (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 25); Працював Роман Петрович знехотя, без інтересу (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 83).

2. рідко. Мимоволі, невільно. Знехотя озираєшся навкруги, ..чи не виглядають з-за кущів чиїсь очі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 53); Хтось торкнувся її плеча, вона знехотя обернулась і побачила Юлю Жукову (Олесь Донченко, V, 1957, 426).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 659.

Коментарі (0)