в означеннях
Тлумачення, значення слова «знекровлений»:

ЗНЕКРО́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знекровити. Стогнав поранений товариш, Вогнем знекровлений, без сил (Павло Усенко, Шість, 1940, 84); В 1909-1910 рр. репресії царського уряду проти соціал-демократичних організацій ще більше посилились. Особливо жорстоких гонінь зазнали Миколаївська і Одеська організації. Вони були так знекровлені арештами, що на деякий час зовсім припинили роботу (Історія УРСР, I, 1953, 641);
//  знекровлено, безос. присудк. сл. За літо, в боях корпуси його [Врангеля] було знекровлено (Олесь Гончар, II, 1959, 379).

2. у знач. прикм. Безкровний, дуже блідий. Один з військових, у англійській офіцерській уніформі, озирнувся, ..але погляд той вдарив Скибу мовби ножем. Бліде, як у мерця, знекровлене, холодне, як крига, обличчя офіцерове було знайоме Михайлові (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 38).

3. у знач. прикм., перен. Безсилий, нежиттєдіяльний; дуже послаблений. Частково замінила [дивізія] в окопах втомлені й знекровлені полки й батальйони морської піхоти (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 410).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 654.

Коментарі (0)