ЗНЕМАГА́ННЯ, я, сер. Стан за значенням знемагати 1, 3. Може бути, що він трохи знемагає. Але здається їй, що те знемагання повинно ще вчора проминути (Лесь Мартович, Тв., 1954, 336).
ЗНЕМАГА́ННЯ, я, сер. Стан за значенням знемагати 1, 3. Може бути, що він трохи знемагає. Але здається їй, що те знемагання повинно ще вчора проминути (Лесь Мартович, Тв., 1954, 336).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 655.