в означеннях
Тлумачення, значення слова «знемога»:

ЗНЕМО́ГА, и, жін.

1. Безсилля, слабість від чого-небудь виснажливого (від утоми, мук, важкої праці і т. ін.). Доки сили стає, пугають вони [голуби], сполохані з гнізд своїх, над широким полум'ям, ..поки не посмаляться. Тоді від знемоги опукою падають у жарке вогнище (Панас Мирний, IV, 1955, 293); Вони в оточенні. Тривога усе росте... Росте вогонь... І прикипає до долонь метал холодний. Од знемоги бійці хитаються... Сім днів вони не їли і відбивають атаки люті ворогів... (Володимир Сосюра, II, 1958, 438); Працював він [О. Пушкін] до цілковитої знемоги, згризаючи по три-чотири пера на день, перекреслюючи нещадно, рвучи й жужмлячи з прокльонами аркуші (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 472). У (в) знемозі — знесилівши. Наче в нестямі, в знемозі і в забутті, бив [Іван] в камінь поляни ногами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 349).

2. також із сл. солодкий, приємний і т. ін. Стан розслаблення від повного задоволення, захоплення ким-, чим-небудь; млість, блаженство, насолода. Вони йшли, близько-близько притулившись одне до одного. Якась солодка знемога починала опановувати її всю від цього доторкання, від його ласкавого голосу... (Борис Грінченко, II, 1963, 271).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 655.

Коментарі (0)