в означеннях
Тлумачення, значення слова «знеохочений»:

ЗНЕОХО́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знеохотити. По якімсь часі, знеохочений бідою, Камінський поїхав до Львова (Іван Франко, XVI, 1955, 225).

2. у знач. прикм. Який знеохотився, втратив бажання, цікавість до чого-небудь. Після таких спектаклів я верталася додому зовсім розбитою, втомленою, знеохоченою і вже не тямила у навіщо і кому принесла я жертву (Леся Українка, III, 1952, 704); Я заперся в своїй кімнатці в готелю і лежав півтора дні в гарячці й голоді, ждучи смерті, безсильний і знеохочений до життя (Іван Франко, I, 1955, 17);
//  Який виражає небажання, байдужість, незацікавленість. З утомленого, знеохоченого вигляду приятеля пізнав боярин Микола, що після оп'яніння старшого, зрілого мужа молодою шляхтянкою прийшло уже протверезіння (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 412).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 657.

Коментарі (0)