в означеннях
Тлумачення, значення слова «знервований»:

ЗНЕРВО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знервувати. Воєнком з'явився, коли засідання вже почалось. Мовчки сів біля Вутаньки, похмурий, чимось знервований (Олесь Гончар, II, 1959, 186); Віце-адмірал говорив тихо, навіть лагідно, хоч був стомлений і знервований до краю подіями, що сталися в Севастополі, на морі й у Керчі (Василь Кучер, Голод, 1961, 200).

2. у знач. прикм. Який знервувався, перебуває в стані нервового збудження, хвилювання. [Ганна:] Вибачай, Андрій, Льолик просить не ходити, коли можна, се його дратує, він, знаєш, такий знервований... (Леся Українка, III, 1952, 719); Кутузов уважно вислухав знервованого комісара (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 353);
//  Який виражає нервове збудження, хвилювання. Знервоване, потемніле обличчя дівчини вразило Ліду (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 657.

Коментарі (0)