в означеннях
Тлумачення, значення слова «знесилений»:

ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знесилити. Знесилений неволею на далекій чужині, з понівеченим здоров'ям вернувся він до Петербурга (Панас Мирний, V, 1955, 313); Знесилений важкою внутрішньою боротьбою, Петро раптом засипає міцно-міцно (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 89); Одзовізм вчасно був знесилений більшовизмом і не дійшов до спроб створити свою партію.. (Ленін, 17, 1949, 186).

2. у знач. прикм.. Який знесилився, загубив, утратив силу; безсилий. Знесиленого Мар'яна жінки повели в другу половину хати, щоб там хоч трохи відпочив (Михайло Стельмах, I, 1962, 171);
//  у знач. ім. знесилений, ного, чол.; знесилена, ної, жін. Безсила, змучена чим-небудь людина. Не додавай знесиленим журби, Не добивай зневір'ям підупалих, А розбуди на діло боротьби, Знайди розвагу в світлих ідеалах! (Павло Грабовський, I, 1959, 387).

3. у знач. прикм. Невиразний щодо сили вияву. Тепер Олег ясно почув не скрип, а немов людське знесилене зітхання... (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 168).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 658.

Коментарі (0)