ЗНЕТЕРПЕЛИ́ВЛЕНИЙ, а, е, діал. Який знетерпеливився. Він [учитель] хотів щось сказати, але стук під лавками перешкоджував йому. Знетерпеливлений застукав олівцем до столика аж три рази (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 108).
ЗНЕТЕРПЕЛИ́ВЛЕНИЙ, а, е, діал. Який знетерпеливився. Він [учитель] хотів щось сказати, але стук під лавками перешкоджував йому. Знетерпеливлений застукав олівцем до столика аж три рази (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 108).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 659.