в означеннях
Тлумачення, значення слова «знетямлений»:

ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙ, а, е, розм., рідко.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знетямити. Дівчина, знетямлена несподіваним горем і болем, не пробує навіть боронитися (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 282).

2. у знач. прикм. Який знетямився; нестямний. — Захищайте князя! — Знетямлені вірні гайдуки кинулися наосліп: захистити або вмерти (Яків Качура, Вибр., 1953, 15);
//  Який виражає знетямлення. Думати [Жеребило] не міг. Знетямленим поглядом обводив стерильно-білі площини стін і нічого не бачив (Павло Загребельний, День.., 1964, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 659.

Коментарі (0)