в означеннях
Тлумачення, значення слова «зніяковіти»:

ЗНІЯКОВІТИ, зніяковію, зніяковієш, док. Відчути ніяковість, збентеження, сором; збентежитися, засоромитися. Настя зовсім зніяковіла і, ховаючи очі, смикала косу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 57); Читач при живій зустрічі може зніяковіти, в листі ж він завжди сміливий, завжди щирий до краю (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 101); Саме тієї хвилини ввійшов Ковальчук, і я помітив, що Андрієвський раптом осікся, зніяковів (Семен Журахович, Опов., 1956, 132);
//  Виявити, виразити ніяковість, збентеження, засоромленість. — Ви ще спите? — зніяковів був голос. — Пробачте, я не знав. Другий гудок уже прогув, я й подумав... (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 8); В молодиці спочатку зніяковіло, а потім позлішало обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 669.

Коментарі (0)