в означеннях
Тлумачення, значення слова «знівечений»:

ЗНІ́ВЕЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знівечити. Капелюх, черевики й усю одежу мусив узяти на борг, бо давня була так знівечена, що викинув її до каналу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 341); Ходить [Аркадій Павлович] по саду. Там підійме грушу, підточену червою, або знайде яблуко, знівечене гниллю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); Побита, знівечена, вибігла Олександра в садок (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 68); Поглянула вона на знівеченого її словами Чіпку, що сидів, мов у воду опущений, боявся підвести на неї очі, й жаль пройняв любляче дівоче серце (Панас Мирний, I, 1949, 344); — У же й так знівечене моє життя до самого краю (Михайло Стельмах, I, 1962, 584).

2. у знач. прикм. Який знівечився, скалічів, зазнавши фізичних або моральних травм. Став [Мар'ян] похмурим, і менше говорив з людьми. Але проти цього відразу збунтувалась його знівечена душа, вона шукала доброго слова (Михайло Стельмах, I, 1962, 164).

3. у знач. прикм., перен. Який загинув, минув, зник безслідно. Він довго не міг заснути, згадував нинішні пригоди, знівечені мрії про Домніку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 251).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 664.

Коментарі (0)