ЗНІ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зніжити.
2. у знач. прикм. Кволий, не пристосований до життя; розпещений. Виріс він зніжений, вузькогрудий, з кволими, зовсім не розвиненими м'язами, не пристосований до будь-якої праці (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 89); Я знаю твої руки — білі, білі, хоч ніжні, та не зніжені, умілі (Ігор Муратов, Лірика, 1954, 18).