в означеннях
Тлумачення, значення слова «зноровити»:

ЗНОРОВИ́ТИ, влю. виш; мн. зноровлять; док., розм.

1. перех. Поганим ставленням до кого-, чого-небудь викликати норовистість, роздратування; роздратувати, розсердити. Просить [староста], щоб вернув коня, не мучив би його та не зноровив би його (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 392); Дужа Санька із штурханами, прокльонами коло корів ходить, затовкла, зноровила, і корови не злюбили її, збавили молока (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 15); Мариня, безперечно, мала сьогодні лихий настрій, і Катерина вирішила не дратувати її. По вчорашній тризні була сила праці, боялась просто зноровити дівку (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 207).

2. неперех. Те саме, що зноровитися. Віддав у наймити Циган свого сина: — Та він, — каже, — буде в вас Добрая дитина! А як коли зноровить Та їсти не схоче — Не жалуйте, прошу вас!.. Нагаєм, панотче!.. (Степан Руданський, Вибр., 1937, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 670.

Коментарі (0)