в означеннях
Тлумачення, значення слова «зношений»:

ЗНО́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зносити. На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала [дівчина] шнуровані черевики, літні, так само добре вже зношені (Іван Франко, VI, 1951, 162); Імперіалістам доводиться чимраз важче управляти історично і морально зношеним апаратом агресивної політики (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 5); Чи можна класти гнів на цю стару, зношену літами жінку? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 319); Так веліло йому серце, нехай зношене роками нелегкого життя, але випробуване чесністю (Натан Рибак, Час.., 1960, 670).

2. у знач. прикм. Який зносився, став непридатний для використання; старий, потріпаний (про одяг, взуття і т. ін.). Вони купували всіляке дешеве дрантя в місті, зношену одіж цивільну або військову (Лесь Мартович, Тв., 1954, 252); Оля запнулася хустиною, ледве натягла зношені чоботи з дірявою підошвою й побігла в хлів (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 93);
//  спец. Який став унаслідок тривалої роботи непридатним для дальшого використання; спрацьований (про інструмент, мапишн, устаткування і т. ін.). На дальнім рейді хвилі чорно-бурі Ламали боки зношеному боту (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 84); Радянська держава має достатні ресурси, щоб швидше будувати заводи, продукція яких призначалася б для заміни зношених, застарілих машин (Комуніст України, 2, 1966, 33).

3. у знач. прикм., перен. Який виснажився, витратився (перев. про фізичну силу);
//  Який втратив свіжість, яскравість (про обличчя, колір шкіри і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 672.

Коментарі (0)