в означеннях
Тлумачення, значення слова «знищений»:

ЗНИ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знищити. В безперервних боях дивізія не раз зазнає гіркоти найтяжчих втрат, а все ж сили її зростатимуть, ворог не раз вважатиме її оточеною і знищеною.., а вона виникатиме знову (Олесь Гончар, II, 1959, 303); Знищений морально, безсилий зарадити, віце-директор міністерства мляво похилився на бюро (Яків Качура, II, 1958, 380);
//  у знач. прикм. Навряд хто з них [робітників] думав, гупаючи важкою трамбовкою по зрубаному й засипаному землею винограднику, про хазяїна знищеного саду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 296);
//  знищено, безос. присудк. сл. За часів гітлерівської тимчасової окупації.. багато хат і дворів спалено й зруйновано, багато люду знищено... (Остап Вишня, I, 1956, 364); З перемогою соціалізму в СРСР вперше здійснена одвічна мрія трудящих — знищено всі види гноблення людини людиною (Комуніст України, 10, 1965, 41); Вона не могла зрозуміти всього, але ясно бачила: Малахова зламано, майже знищено (Вадим Собко, Справа.., 1959, 254).

2. у знач. прикм., перен. Вкрай принижений, приголомшений, поставлений у безвихідне становище. Іван лишився дома, розбитий, знищений, без гадки і надії (Іван Франко, I, 1955, 179); Він стояв, низько опустивши голову, і Юркове серце стиснулося від болю: принижений, зганьблений, знищений батько... (Іван Багмут, Опов., 1959, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 663.

Коментарі (0)